Галій (Gallium) — дуже незвичайний метал. Він крихкий, наче скло, плавиться майже за кімнатної температури та є вкрай агресивним до інших металів.
У 1869 році існування галію передбачив Д. І. Менделєєв. Створюючи періодичну систему хімічних елементів на основі відкритого ним Періодичного закону, він залишив у третій групі вільні місця для ще невідомих елементів.
Галій відкрив і виділив у вигляді простої речовини французький хімік Поль Еміль Лекок де Буабодран. У 1875 році на засіданні Паризької академії наук було зачитано його лист про відкриття нового елемента та дослідження його властивостей.
Виділення елемента було пов’язане з великими труднощами, адже його вміст у руді становив менш як 0,1 відсотка. Зрештою Лекок де Буабодран зміг отримати й дослідити менш як 0,1 грама нового елемента.
Менделєєв дізнався про відкриття з опублікованої доповіді й побачив, що опис нового елемента майже точно збігається з його передбаченням екаалюмінію. Він написав Лекоку де Буабодрану, що густину нового металу визначено неправильно: вона мала становити 5,9–6,0, а не 4,7 грама на кубічний сантиметр.
Незвичайні властивості галію дають змогу проводити з цим сріблястим металом чимало цікавих експериментів.
